11.12.2018 22:48
Без обмежень
20 views
Rating 5 | 1 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Роздуми

Судомив натовп: - Розіпни!!!

За зверхність мати власне слово!

Сокири, вила, гарпуни –

До страти зброя вже готова.


Ти хто?! Невіглас! Хам! Селюк!

Та що ти в цьому світі тямиш?

Як не боїшся власних мук?

Багато хочеш?! Мало втратиш!


А ще підбурював слабких!

Мовляв, - Ми самі робим долю!

Мовляв, - Як хочете вершки, 

Потрібно вибороти волю!


А що нам воля, хліба дасть?

Чи, може, золота насипле?

Хто вчора крав, той буде красть! –

Кричали так, що аж охрипли…


Про честь-бо легко говорить, 

Мов воду бовтати у ступі, 

Вогонь у серці запалить

Й сказати: - Я не з ними вкупі.


І доки сіють пустоцвіт, 

Не з’являться плоди надії.

У кожному є цілий світ…

Шкода, керують світом лицедії.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Зайчик і Зима / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Геростратова слава / Вірш | Добродій Ольга Іванівна».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 12.12.2018 09:08  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

Вам спасибі за теплі слова 

 11.12.2018 23:12  КАЛЛИСТРАТ => © 

И стих хороший и диагноз правильный, ведь ещё Петроний говаривал, что весь мир - театр и, куда нам без него, без хлеба перебьёмся, а вот без зрелища, ну никак )))))
Спасибо пани Ольга! 

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо