Жива казка
Мабуть, кожен з вас уміє
Із паперу клеїть змія.
В’ється нитка золота, —
Паперовий змій зліта!
Он літають в небі птиці, —
І горобчики, й синиці.
А в малят летять з руки
Паперові голубки.
От якби людині крила, —
І людина б полетіла!
Тільки де ті крила взять?
Як навчитися літать?
В казці мріяли колись,
Щоб піднятися увись.
До незвіданих земель
Мчав летючий корабель.
В казці линув у політ
Чудо килим-самоліт,
І неслися напрямки
Скороходи-чобітки.
В казці мрій було немало,
Та живою казка стала! —
Це збулись народні мрії:
Полетів літак в країні.
Ось він, авіадідусь,
Каже: — Дуже я горджусь!
Скільки в небі голубків —
Стільки внуків-літаків.
Це — ПО-2, зручний і гарний,
Він поштовий, санітарний...
Хворим треба допомогу? —
Він готовий у дорогу!
Наче срібні птиці,
ІЛи Аж за хмари полетіли.
Ось чудовий лайнер лине,
Це АН-10 з України.
Тут збирається в політ
Над тайгою вертоліт.
Набирає висоту
Наша слава й гордість — ТУ.
Ми живем в казковий час!
Є супутники у нас,
Що в ясну космічну вись
Вперше в світі піднялись!
Наша сильна Україна —
Космонавтів батьківщина.
Вже до Марса від Землі
Мчать космічні кораблі!
Тож учися і рости:
Космонавтом станеш ти
І полинеш до зірок
Як творець живих казок!