16.12.2018 10:24
Без обмежень
21 views
Rating 5 | 1 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Доля

Опущені руки, 

Опущені плечі.

Вже час для розлуки, 

Вже зібрані речі.


Кохання пішло, 

Мені час в дорогу.

А йти за село

Не слухають ноги…


В далеких світах

Шукатиму згубу.

У зимах й літах

Тебе не забуду.


Як ношу важку

Не триматимуть плечі, 

По першім сніжку

Свої думи лелечі


Тобі принесу, 

Розкладу серед столу.

Тобою спасу

Себе, моя доле.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Миколай / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Стояв... / Вірш | Добродій Ольга Іванівна».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо