23.12.2018 14:53
Без обмежень
23 views
Rating 5 | 1 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Чарівниця

В ніч чорну, коли темінь, наче злива, 

На тіло падає, на очі, на чоло, 

В ту ніч шалену я приворожила, 

В ту ніч кохання наше проросло.


Коли з-за хмари зорі виглядали, 

Тобі показуючи стежку повернуть, 

Я закляла зірки, щоб не сіяли –

У темноті не знайдеш вірну путь.


У казані варила чари з зілля, 

Кидала в воду ніжність і жагу, 

Ти спрагло пив, щоб не було похмілля, 

Домішувала я любов нагу.


У лісі злякано кричали сови, 

Боявся чарів навіть дикий звір.

Тобі з любові я сплела окови –

А ти не бійся, ти мені повір.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Зимові дощі / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Шкільна наука / Вірш | Добродій Ольга Іванівна».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо