15.01.2019 11:47
Без обмежень
41 views
Rating 5 | 4 users
 © Анатолій

Дитячий хрестовий похід 1212 року

По вірі вашій нехай буде вам ...
Євангеліє від Матвія.Мф. 7.7 - 20.

Я знаю, є на світі Бог,

Він кожному дає – по вірі,

та віра не спасла діто̀к,

пливучих у раби в Алжирі.


Напевно бісом був чернець,

котрий під іменем Ісуса

дитячі тисячі сердець

в Єрусалим іти примусив.


Де ваш був глузд, король Філіп

і Папа Римський Інокентій,

чому спинити не змогли

дітей потік в лабети смерті?


Європо, чи тебе ще кличе

твоє страшне середньовіччя?

15.01.2019р.


Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 17.01.2019 09:56  Тетяна Ільніцька => © 

♥️ 

 16.01.2019 18:51  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

На мою думку, ці два екземпляра були політиками, а відтак не зовсім людьми))) 

 16.01.2019 15:06  КАЛЛИСТРАТ => © 

Стих хороший, пан Анатолий! Спасибо.Детей всегда жалко.

Но, если бы в религии был хоть какой-то здоровый глузд, то это была бы уже математика с физикой))) А архимедам с пифагорами детей на смерть зачем отправлять, лучше уж пусть зубрят квадрат гипотенузы)))

Для церкви же это нормально, ибо христианская религия на страдании и основана и пострадать во имя веры самое то.

Наука и религия это как добро и зло. Диалектическая пара, сказал бы грамотный )))

А вот Филипп с Иннокентием, наверное физику не любили, паразиты)))

Европа же со средневековьем уже распрощалась, да и, если посмотреть по истории, так борьба с христианской церковью в ней никогда и не прекращалась, поэтому они и впереди)))

 16.01.2019 10:37  © ... => Тетяна Ільніцька 

І я дуже радий, що знайшовся! На моєму ноутбуці пошкодилась операційна система. Прийшлося створити нову сторінку. Ось така пригода... Я дуже сподівався, пані Тетяно, що Ви мене впізнаєте)))) А хрестовий похід мене дуже зачепив своєю безглуздістю і якоюсь нелюдскістю дорослих. Дякую! 

 16.01.2019 09:34  Тетяна Ільніцька => © 

Пане Анатолію, яке щастя, що Ви знайшлися))) Я Вам писала і сюди (на старий акаунт), і на електронну пошту - і жодної відповіді. Уже почала хвилюватися. Аж тут дивлюся знайомий ідіостиль)))
Вірш болючий, бо ж тема непроста. Багато в нас питань до історії, важко зрозуміти окремі моменти. Напевно, найголовніше, це робити правильні висновки і повторювати гасло "ніколи знову". 

Публікації автора Анатолій

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо