П’ять кроків
ноктюрн
Матрац обійнявши, в квартирі один
прокинувся раптом вночі.
Ліхтар, пробираючись поміж гардин,
моргає мені світячи.
Але не ліхтар цей мене розбудив,
зі стелі лунає хода:
сусід уночі наді мною ходив
і капала з крана вода.
П’ять кроків повільно звучать до вікна,
перерва, п’ять кроків назад.
І знову його зупиняє стіна,
і знову п’ять кроків звучать.
Який він, сусід, і чому ніч не спить?
Чим сон він собі перебив?
Кохання заснути не дасть ні на мить,
чи совість позбавила снів?
У кожного є ніч безсоння й жалю̀.
Сусід мені став, наче брат.
П’ять кроків до свого вікна я роблю
і потім п’ять кроків назад.
16.01.2019р.
