Внутрішній Голос
Жарт
“Ковбою, стій!
Дерево бачиш? -
З Коня злізь,
На дерево, на верхівку
дерись.
Твоя задача -
не шкодувати силу!” -
каже Білу.
Біл зістрибнув з коняки,
Навмання побіг,
на першу гілляку
залізти зміг.
Голос не хоче
у півжмурки гратись:
“Вище, Біл,
вище!” -
каже
Внутрішній Голос,
Аж свище.
Біл вище лізе,
під деревом залишив
свої валізи...
Поблизу кручі,
Залишив чоботи
і онучі.
Все вище і вище
Лізти треба,
Видерся, виліз,
Далі — Небо!
“Нарешті досягли
того,
за що
боролись,
Перепони подолали
з бою,
Ох і гепнемось
зараз
ми з тобою!” -
промовив
Внутрішній
Голос!
