У зимовий день...
...як в зимовий день холодний
йшла похмура, зла негода
в місто дивних чарівниць,
сяйноскристих сніговиць,
що крутилися над степом
метушливими вертепом,
а під сонцем на світанні
розсміялися в останнє...
повз минулася негода.
в місто небо сіє слоту.
звис аж сітями туман...
час зимовий на заклан
впав тоді до ніг негоді -
мов, закоханий...та й годі!
в нудь,
її великохмурність,
у захмареність
і смутність.
час завважила негода -
повернулася, холодна.
в місто слотне швидко,
вмить
закрутила снажну сміть.
і мела сніги що міці
увесь день
й тривожну ніцьку...
та останній,
знали люди,
у зими цей місяць лютий......
_сміть - заметіль
снажний - невипчерпний, невиснажний, сильний
завважила - тут: помітила
