Панін Олександр Миколайович Маляр
Ах, яка стіна
біленька!
Руки аж сверблять
в Омелька!
Хоч в`яжи Омельку
руки,
Малюватиме
“карлюки”.
Крапка, крапка,
плямка,
пелька,
коло, вушка
від Омелька,
Тулуб, ручки,
ніжки - шпички,
Ще й новенькі
черевички!
На стіні —
Страшко зубастий:
“Стій, “Маляр”,
школяр нещасний!
Добре писок
натовчу,
Та охайності
навчу!
Не тікай!
Не допоможе!
Я, Страшко,
я на сторожі!
Упіймаю та підкину,
Почеплю умить на стіну!”
08.02.2019 11:52 Лора Вчерашнюк => © |
 Н-да, иногда наши ужастики и придут во сне - берегись - отраженные земным эфиром)))) А куда деваться - к папочке, к творцу)))) Так и обучаемся - доброте и красоте! Спасибо, интересная тема)) |
08.02.2019 11:30 Надія Крайнюк => © |
 Ой, який тільки чудовий Ваш вірш! Так легко і майстерно написаний. Читала, затамувавши подих. Як поглянеш на ті стіни помальовані, боляче стає від того. Дякую, Олександре Миколайовичу, за цю красу! Успіхів Вам! |