08.02.2019 20:24
Без обмежень
9 views
Rating 5 | 1 users
 © Владимир Нищимный

Матері

Мені болять її печальні очі

Мені болять її печальні очі

І під хустиною сніг сивини.

В які краї роки дівочі

Лелеки віднесли, неначе сни?

Така худенька, в ситцевому платті

Й така легка, немов небес блакить, 

Її любов й добро крилаті

В житті нас зігрівають кожну мить.

Колись вона співала колискові

І дарувала світ казкових снів, 

А нині вітер вересковий

Вночі шепоче голосом синів...

Чи не тому, що манить дух оселі, 

Ввібравши ті матусині пісні, 

Немов до рідної купелі

Ми линемо птахами навесні.

Львів 16.01.2019




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 08.02.2019 20:27  Каранда Галина => © 

Сильний вірш.
З поверненням Вас!
А відновити пароль не вдалося? 

Публікації автора Владимир Нищимный

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо