08.02.2019 20:24
Без обмежень
6 views
Rating 5 | 1 users
 © Владимир Нищимный

Матері

Мені болять її печальні очі

Мені болять її печальні очі

І під хустиною сніг сивини.

В які краї роки дівочі

Лелеки віднесли, неначе сни?

Така худенька, в ситцевому платті

Й така легка, немов небес блакить, 

Її любов й добро крилаті

В житті нас зігрівають кожну мить.

Колись вона співала колискові

І дарувала світ казкових снів, 

А нині вітер вересковий

Вночі шепоче голосом синів...

Чи не тому, що манить дух оселі, 

Ввібравши ті матусині пісні, 

Немов до рідної купелі

Ми линемо птахами навесні.

Львів 16.01.2019



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Нам часто спогадів не вистачає / Ліричний вірш | Владимир Нищимный». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Єсенії (Передивляюсь доні папірці) / Ліричний вірш | Владимир Нищимный».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 08.02.2019 20:27  Каранда Галина => © 

Сильний вірш.
З поверненням Вас!
А відновити пароль не вдалося? 

Публікації автора Владимир Нищимный

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо