08.02.2019 20:25
для всіх
71
    
  1 | 1  
 © Владимир Нищимный

Нам часто спогадів не вистачає

Нам часто спогадів не вистачає

Серед чужих снігів, пісків пустель, 

Як ранок перший промінь зустрічає, 

У трави розливає акварель.


Коли душа буває, як в облозі, 

Так знову хочеться пірнуть в дива, 

Де причаївшись, птаха при дорозі

Кайдани тиші треллю розрива.


Ми спішимо пройти свої дороги, 

Якось минаючи печаль, журбу

І згадуємо батьківські пороги, 

Зустрівши закосичену вербу.



Львів, 17.01.2019

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!