Вернись...
з рубрики / циклу «Все і всі»
Верни мені віру! Благаю,
будь ласка, верни.
Зітри безнадію, благаю,
спини чорні дні.
Посій у душі моїй
квітів духмяних кущі.
Хай квітнуть до рання,
і зорям дарують вірші.
Дарма, що від холоду
стигнуть суглоби і час,
Я й досі чекаю дощів
і єдиний наш вальс!
Я й досі надію плекаю,
і квітів бутони не рву.
Я й досі кохаю,
І дяка коханню, - живу.
Дарма, що за вікнами
Досі гуляє зима.
Дарма, та ми звикнем,
що між нами війна.
Нічого, що всесвіт
закручує плин.
І зранку за вікнами гуркіт
прозорих, солоних краплин.
Не ти і не я,
не зупинимо часу розгін.
Та знову зрання
уві снах ти одна, я один.
Верни мені віру! Благаю,
будь ласка, верни.
Вернись в моє серце, Весною...
і щирим теплом обійми.