10.02.2019 22:21
Без обмежень
7 views
Rating 5 | 2 users
 © Світлана Орловська

Наша повість - маленька крихітка

Наша повість - маленька крихітка

В ній початок - то є кінець.

Ти мене на розмову викликав

і крізь серце побрів навпростець.

Як могло це так дивно статися, 

що між нами єдиний раз

ніжний вогник сліпою радістю

загорівся і вмить погас?



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Коли я тебе побачу. Велике яблуко / Вірш | Світлана Орловська». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «А може, люди... / Вірш | Світлана Орловська».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 17.02.2019 22:09  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую! Чим коротша форма, тим більший простір для фантазії ;) 

 17.02.2019 22:08  © ... => Аліна Чиж 

Дякую! Такі короткі повісті - причина довгих спогадів) 

 14.02.2019 10:02  Аліна Чиж => © 

Маленькі повісті залишаються в пам`яті назавжди. А сказати все у короткій формі - вищий пілотаж) 

 13.02.2019 09:24  Тетяна Ільніцька => © 

Красиво, Світланко)) Особливо цінно для мене, що Ви обрали коротку форму: коротка форма і промовистий зміст, укладений у неї - ось вищий пілотаж. 

 11.02.2019 01:23  Каранда Галина => © 

крізь серце побрів навпростець - супер!

Публікації автора Світлана Орловська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо