Коли я тебе побачу. Велике яблуко
Коли я тебе побачу,
світ зменшиться і обнулиться,
нахиляться хмарочоси,
ковтнувши мою жагу́.
Там, певно, мене зустрінуть
перфектно – усміхнені лиця
і я смакуватиму мову –
тягучу липку нугу́.
Коли я тебе побачу,
засліплять мене вітрини.
Та що мені ті вітрини?
Я бачила їх не раз.
Ловитиму світлофори
очима німої тварини,
що на всепланетній фермі
потрапила в бізнес-клас.
Коли ти мене побачиш
розгублену і тривожну,
на кожному кроці неоном
мені посилатимеш знак:
«Твій рай на землі черкаській,
твоя там цеглина кожна.
Ще все воскресити можна.
Гляди ж не проґав літак!»
