12.02.2019 17:23

для всіх

132

3 | 3

 © Аліна Чиж

Є у зимі щось таке невибачене...

Є у зимі щось таке невибачене, 

Щось винувате і трохи вимучене, 

Холодно сказане й кригою глянуте, 

Вітром обпечене й сонцем обмануте.

А до весни іще зо три вічності -

Голі дерева в німому відчаї.

Чаєва чашка до дна наповнена, 

Щойно заварена, мріє втомлено.

А до весни іще серце кригою

Тричі укриється, зійде відлигою...

Є у зимі щось таке приречене...

Чайник гарячий рятує втечею...

Україна, Ірпінь, Січень, 2019