Блукає весна серед ночі...
І тануть вчорашні сніги.
А вітер своє щось буркоче,
В саду нарізає круги.
Свіча на столі полихає,
І маревом тінь на стіні,
Мелодію тиші вдихає,
Натхнення дарує мені.
В душі така легкість і спокій,
Немов зупинилася мить.
І Всесвіт безмежно високий
У серці барвисто струмить.
І линуть думки у стежини,
В знайомі дитячі світи,
Де смак полуниці й ожини
Зціляє нас від суєти…
Львів, 11.02.2019
