Якби я грати вмів на скрипці...
Я б світ казковий відтворив,
Де ще малечею в хатинці,
Відчув мелодії порив.
Якби мав хист до малювання,
Я б кольори такі знайшов,
Щоб у вечірні сподівання
Коханням ранок увійшов.
Якби мав голос теноровий,
Я в синь світанкову б злітав,
Мов соловейко гоноровий,
Твій сон піснями б розплітав…
Нехай не маю цих талантів –
Душа за ними не болить.
Ти замість всіх тих діамантів
Зі мною поруч кожну мить.
І чи малюю так, як вмію,
Чи буджу вранішні світи,
Все більше серцем розумію -
Яке то щастя, що є ти…
Львів, 15.02.2019
