Вже ніч зодяглась у серпанок...
Туманом у лузі лягла.
Проснеться пташиний світанок,
Розбудить зорю край села.
Загляне промінчик в віконце,
Вчорашній загубиться сум.
Життя знов наповниться сонцем
І синню омріяних дум.
І знову полинуть у далі
Думок незбагненні світи,
Де щастя у білій вуалі
Роки надихає іти…
Львів, 17.02.2019
