Вже вертаються з далей лелеки...
У домівки свої над селом,
Оживають карпатські смереки,
В небо тягнуться над джерелом.
Задивилися верби в долину,
Де згасає ранкова імла.
Вітерець обнімає калину –
Першоцвітом вона зацвіла.
Соловейко виспівує ранок,
В ролі кращого в світі співця.
Ось і промінь торкнувся фіранок,
Чиїсь сни добігають вінця.
Замурчав кіт, неначе з похмілля
І зі мною присів на поріг.
А в саду причаїлось весілля –
Знову вишні вдяглись, наче в сніг.
І так хочеться в сад цей пірнути
У перини розстелених трав,
І за обрій в думках зазирнути
В розмаїття казкових заграв.
Львів, 18.02.2019
