Безсоння
Всю ніч у мозку гастролює день,
І циркулює по нейронах струмом.
А вранці з дому вибіжить мішень
Дорослістю прикрита і костюмом,
Щоб знати : вічне серце чи забіг!
Так вічна кава ставиться до столу,
А в сумочці робочій оберіг –
Чергова упаковка валідолу…
Світ дошкуляє світний чи втіша,
То успіх ліпиш, то тримаєш планку!
А ніч приходить – томиться душа
Думки гонити і чекати ранку!
Осліпла доля чи оглухлий кут –
Кидаєшся у тисняву і тряску…
Мізерний наш у всесвіті маршрут,
Та щось встигаєш і шукаєш казку!
І шаленієш, як знайдеш, бува!
А зараз – ніч! Ну що поробиш нині?
Потрібна, значить фаза темнова
Немов листочку, мислячій людині.
У років сорок, може, сорок п`ять,
Міцнішаєш добою, ще добою,
Щоб чути, як секунди лопотять,
Як мойри розмовляють між собою!
Всю ніч у мозку гастролює день…
© Оксана Осовська
