22.02.2019 21:44
для всіх
43
    
  5 | 5  
 © Оксана Осовська

Безсоння

Всю ніч у мозку гастролює день, 

І циркулює по нейронах струмом.

А вранці з дому вибіжить мішень

Дорослістю прикрита і костюмом, 


Щоб знати : вічне серце чи забіг!

Так вічна кава ставиться до столу, 

А в сумочці робочій оберіг –

Чергова упаковка валідолу…


Світ дошкуляє світний чи втіша, 

То успіх ліпиш, то тримаєш планку!

А ніч приходить – томиться душа

Думки гонити і чекати ранку!


Осліпла доля чи оглухлий кут –

Кидаєшся у тисняву і тряску…

Мізерний наш у всесвіті маршрут, 

Та щось встигаєш і шукаєш казку!


І шаленієш, як знайдеш, бува!

А зараз – ніч! Ну що поробиш нині?

Потрібна, значить фаза темнова

Немов листочку, мислячій людині.


У років сорок, може, сорок п`ять, 

Міцнішаєш добою, ще добою, 

Щоб чути, як секунди лопотять, 

Як мойри розмовляють між собою!

Всю ніч у мозку гастролює день…


© Оксана Осовська

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.02.2019 10:35  Костенюк => © 

Образно. Цікаве бачення життя.

 23.02.2019 00:10  Аліна Чиж => © 

Так, усі ми шукаємо казку! Згодна). Так чудово передано пульс життя - ритмом, римою і образами. Швидко, але в той же час, вдумливо. Сподобалося

 22.02.2019 23:12  Надія Крайнюк => © 

Чудово! Дякую!

 22.02.2019 22:29  Каранда Галина => © 

Теж сподобалося))) маєте власний стиль - це чудово)