Тарасик
Жарт
Як до відьми, до змії
Загримів Тарасик,
Видирався із печі,
Як малий фугасик.
Ось на друзки піч розбив,
Двері миттю виніс,
Із землею дуб зрівняв,
Хоч гуляй у теніс!
Чеше Хлопчик у трусах,
Як малий тушканчик,
Раптом бачить — перед ним
Ліг фізкульт-майданчик.
Із жердиною стрибнув
З усієї сили,
Так від відьми втік Тарас
Аж на хмарку білу.
“Гей, Тарасику, не плач,
Вийди із астрала,
Чорна відьма в котрий раз
Облизня спіймала!
Із хмаринки не впадеш,
Не відчуєш втому:
Ці білесенькі пташки
Донесуть до дому!”
