Подорож
В неозорім полі мрії неозорі,
Лише щирі сльози чисті і прозорі,
Рідним може бути той, хто вірно любить,
Той, хто помилявся, тебе не осудить.
На світанку зорі, мабуть, найясніші,
В відвертій розмові стаємо чистіші.
І життя для того радість посилає,
Хто його з дитячою щирістю вітає.
Вітер у морі - вітрилу потіха,
Хочеш перемоги - не лякайся лиха.
Любо милуватись, коли спів лунає,
Важче затулятись від тиші, що волає.
Тільки білі хмари летять понад нами,
Чорні розсипаються грозами-дощами.
Легко жити легко, важче – справедливо.
Найважче зрозуміти, що життя – це диво.
Пробігають поруч дерева й автівки...
Хто зуміє виписать у щастя путівку?
Мріємо про море, пальми з відпочинками,
А життя – лиш відстань між двома зупинками.
