Повернення

Сиквел до “Причинна” Т. Г. Шевченка

Ось виходять Русалоньки

З Дніпра, щоби грітись,

На могилку, на подвійну

Знову подивитись.

Шепотять над Козаченьком

“Явір та ялина”,

Над Дівчиною зітхає

“Червона калина”

“Русалоньки, подруженьки,

Що ж ми наробили -

Дівчину залоскотали,

Парубка згубили!”

Ми ж хотіли, ми бажали

Тільки жартувати,

Дівчиноньку молоденьку

Ледь полоскотати.

Лоскотали аж занадто,

Правди ніде діти,

Зла нікому не бажали.

Що ж його робити?”

Тихо плине із хмаринки

Янгол в колір неба:

“Зло применшити можливо:

Покаятись треба!

Кайтесь щиро і співайте

Ніжні замовляння,

Аби діти врятувались

Силою Кохання!

Заспівали, щиро плачуть:

“Поверніться, люди,

Полікуйте нам сумління,

Нехай диво буде!”

З крони явора, ялини

Випливає Хлопець,

А з червоної калини -

Дівчиноньки образ.

Ось вони Чумацьким Шляхом

Разом відлітають,

Десь у всесвіті далекім

Щастя відшукають!