Повернення

«Вона відірвалася від вузького уступа
і легкими кроками побігла крізь високий
портал величної арки…»
Кетрін Енн Портер
«Блідий кінь блідий вершник»

Всі задуми, всі сумніви, всі пута

розтаяли, у далеч відійшли.

Світилась тільки іскорка забута

свідомості з бездонної імли.

Вона одну себе лише і знала,

вона в одній собі лише жила,

і темнота її не турбувала –

втікала від яскравого тепла.

Гаряча, непідвладна тьмі частинка

запліднена наснагою життя,

ні звідки не чекаючи підтримки,

не просячи ні в кого співчуття,

боролася за власне існування,

народжуючи сяючий туман.

І крізь туман, мов сонячне вітання,

з`явився моря голубий лиман,

і пінявий прибій об сірі скелі,

що берегли береговий пісок,

а далі – луг, і річка, і оселі,

і з лісу до ріки біжить струмок,

і виноградники, і все, що треба.

І не пожалкувавши босих ніг,

я мовчки посміхнувся сам до себе

і понад прірвою в село побіг.

18.12.2020р.

Візьміть участь в обговоренні