Знайти себе

з рубрики / циклу «Для Душі»

Навшпиньки поміж душами гуляю:

Тривога, заздрість, біль...

вони навколо щедро засівають,

а Ти- не смій!

Хоч спотикайся, хоч впади,

тримай бо гордо спину!

Крізь зарослі чагарників густих,

що сходять в людях...

ти-живи!

Хоч навпростець, а хоч найдовшим шлЯхом,

бо ж Твій, не пройдено ніким,

іди, долаючи невдачі- не ний!

Твій шлях-обідрано коліна.

Де кожен раз вставала, йшла,

бо тільки так народження Людини,

бо тільки так... зрости себе сама!

Дороги, стежки, автобани

Дивись- несеться хтось, а хтось,

ледь-ледь чалапає, здолає? Впаде?

Хтось втримався, скалічено когось..

Шляхи перетинаються мов віття

І кожен своїм- хто біжить, хто йде.

Усі зустрічні, знай- по крихті,

відточують з майстерністю тебе.

Усі рубці і рвані рани, то все тобі, твоє.

Колись оглянешся й побачиш-

Душа прекрасною "як є" ...

Із вдячністю й любов"ю свої шрами,

відчуєш кожен, що творив Тебе...

Шляхи, шляхи...

всі перехрестя, автобани- дорога,

щоби врешт знайти Себе...

Полтава, 17.03.2019