Чарівна мелодія
Що ж ви там тягнете лямку жилаву?
Агов, небеса, повторіть свій ексцес!
Пришліть вже ту бабу з косою кульгаву.
Нехай починає над людством процес.
Шо – шо? Вже почався? Коли? Я прогавив!
Я знов залишився – трамвай мій утік!
З любов’ю до ближнього жити заставив
Мене наш Господь, лиш кольнув трохи в бік.
Свіженьку скоринку жую піднебінням,
А зуб про запас хай висить для м’ясця.
До пенсії тиждень, запасся терпінням.
Ото вже гульнем! Бал у часі кінця.
Трамвай за трамваєм, гляди там ще трамвай.
Відходять, заповнені, в сіру імлу.
Хотів знов підсісти… Хтось крикнув – чекай…
Не дав закінчити дорогу земну.
Чекаєм, убогі, спасіння святого.
Тиняємся скрючені – гарний фасон.
Як же набридло все… Що кому з того,
Що в думках плакучий плететься музон.
