Весняний дощ
з рубрики / циклу «Лірика»
Весною так приємно пахне дощ,
Від пилу він омив траву у полі.
І життєдайною водою напоїв,
Лишивши краплі на листках прозорі.
Він сильно лив, ніби змивав весь бруд,
Занадто лив, а може так і треба,
Щоб змити слід обману й пересуд.
А може це так сильно плаче небо?
Воно ридає дивлячись на нас,
Бо бачить всіх, і хто коли й що робить,
І ніби злодію дає останній шанс,
Пробачивши в обіймах приголубить.
І як би сильно не лунав той грім,
І як би блискавки не рвали синє небо,
Завжди по тому спокій настає,
Бо це весняний дощ і мабуть так і треба.
То небо плакало, слізьми омило квіти
І сонця промені заграли у росі,
І свіжістю дмухнув ласкаво вітер,
То дощ приємно пахне навесні.
Місто Вишневе, Квітень 2011 р.