Коньяк і шоколад

з рубрики / циклу «DEMAGOGUE»

Коньяк і шоколад, – як солодко було,

Як щільно й міцно липли п’яні губи.

Здавалось клята ніч ніколи не мине,

Нутро горить вогнем і пересохли труби.

Зі Змієм поборовшись, ледь заснув,

Коханій показавши грубо спину

Бо з рота дме ядовий фіміам,

Язик прилип до щік, забув що таке слина.

Поволі настає новий робочий день,

І дзбан тріщить мов в нього цвях забито.

Я вию на довкілля мов тюлень,

І відчуваю, що мене побито.

У вухах дуже гучно чути писк,

В моєму тім’ячку портал відкрито

То злий Бодун, а люди кажуть тиск.

І шлунок мов з помиями корито.

То були зайві кілька сотень грам

Я білий камінь обіймаю карколомно,

Бодун будує собі новий храм,

Він злий жорстокий, вельми кайфоломний.

В нерівний бій ходив я тої ночі,

Кохана, вибач, то Зелений Змій,

Понаставляв мені синці під очі,

Й покусана печінка у ві мні…

Місто Вишневе, 21 травня 2011 р.