Захід сонця
Вечірнє небо захід сонця розірвав,
Салютом кольорів розсипався по хмарах.
Й за обрій по-тихеньку почвалав
По вулицях, по площах і бульварах.
Останній ледь тоненький промінець
Чіплявся за будинки, за дерева,
Та день минув… пройшов… усе… кінець…
На трон сідає чорна королева.
І як по світу розлилася ніч,
І заплела із темряви узори,
Горів вогнем у кожній з живих свіч,
Жив промінець, запалюючи зорі…