29.03.2019 13:08

для всіх

218

5 | 5

 © Савчук Віталій Володимирович

Звір

з рубрики / циклу «Все і всі»

Останній нерв роздерто, мов папір! 

Назовні жарт, усмішка як з металу,  

Вбиває думка, - як це все дістало! 

У простір виє здичавілий звір... 

Нащо ця незігрітая весна?! 

Що лиже серце холодом сталевим. 

Що сліпить очі пилом із алеї,  

Краде надії наче б то шпана. 

Все дужче й дужче серце затиска. 

В невидимі і безжальні руки! 

І нову ніч розірвуть чорні круки,  

Зоря з небес сльозою протіка... 

Останній нерв роздерто, мов папір! 

Пусте, що скоро знову буде ранок,  

Схолоне вміст гарячих філіжанок,  

Останній подих полишає звір...