Лиман
Над лиманом синій вечір
cвої по́ли розгорнув,
а лиман і не перечив,
тихо схлипнув і заснув.
Він у береги закутий
аж до дна.
У степу́ немає рути.
Де ж вона?
Скрізь баштанові простори,
виноград…
А лиману сняться гори
й водоспад,
кришталеві переливи, водограй,
едельвейсів незрадливих
чистий край.
Проміняв би все на світі
наш лиман,
щоб почути спів трембіти
крізь туман.
