Життя в нокауті
У народа, витісненого "на маргінес",
Забирають найголовніше - н а ц і ю.
Він голосує за шкурний
свій інтерес,
Наука й культура - в нокауті,
життя цих м а л е н ь к и х -
в прострації.
Капають грошики
в надра чужих кишень,
Крівця жива сочиться...
Повільно з жил витікає.
Ще не настала нічка,
ще догоряє день -
Можна іще одуматись?..
Ні, майбутнє їх не лякає.
За "совєтів" - родилися...
Рабами колись були...
Снів ніколи не бачать,
вони їх просто не пам`ятають.
Темінь суцільна довкола:
"Куди вас "поводирі" завели??"
Мовчать і бояться відповідей...
Вони їх просто не знають!
Поміж "трьох сосон" - д о р о г а.
Як вийти на битий шлях?
Кайдани - важкі, залізні...
Комуняцьке минуле все застить.
Душа заблокована з в і р о м.
Він нашіптує:"Крах..."
А сам - нажертись не може...
І - не може не красти!
Хто живий ще лишився?
Людоньки, хто живий??
Кому не байдуже ЗАВТРА -
збирайтесь мерщій до купи!
Звір наступає тихо...
Звір, насправді, страшний...
Волає душа: "ТРИВОГА!"
Кричить в саморобний рупор.