Сіль життя
з рубрики / циклу «Вибір автора (Мої улюблені твори)»
Ця сіль, мов розсипаний шлях на підлозі,
Ще вчора, а може давно вже колись.
Тепер пригадати, про це вже не в змозі -
Лише випадково униз подививсь.
Ця сіль не погана, не віща прикмета.
То згадка, що вчора був пройдений день.
Також залишилась немов на портреті
Та пляма бузкова від кислих вишень.
У цім вернісажі типові картини –
Розсипані крихти по сходах життя.
Неначе по колу той віз запустили,
Якому немає назад вороття.
БЦДСС, 7.08.2011
