Заграва
Етюд
Хмари точать заграву вишневу,
В душі течії линуть незримо,
А пелюстки Кохання вогненні
З хмар спивають заграву вишневу,
Набуваючи міць кришталеву...
Найніжніші сплелися обійми
Хмари точать заграву вишневу,
В душі течії линуть незримо.
Хмар далеких вишнева заграва
Не розірве сплетені обійми
І кохання вінець величавий
У обійми Закоханих прийме.
Для Кохання важлива Заграва,
Для Кохання потрібні обійми!
