17.04.2019 22:33
18+
144
    
  7 | 7  
 © Світлана Рачинська

Пташиний лемент, бешкет зграй і фар

Пташиний лемент,  бешкет зграй і фар

Пташиний лемент, бешкет зграй і фар

Це вир чи вирва, як з якого боку

Дивитися у вихор чи то пар, 

Чи одиноких, що неквапним кроком

Ідуть у натовп, і живуть в гурбі, 

Щоб не ковтати тиші на узбіччі, 

Адже завжди здавалося тобі, 

Що одиноким в натовпі тепліше.

До гурту ніжно туляться квітки, 

Дитинство й старість, розкіш і убогість

У різній мірі, тільки навпаки, 

Й завжди, чомусь, болючіше для когось.

Мале й велике, грішне і святе,  

Повз знаки і вітрини кольорові, 

Біжить кудись, не знаючи про те, 

Що в натовпі шукає лиш любові.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.04.2019 13:20  Олена Вишневська => © 

Шукаємо, але не завжди знаходимо. І тоді ця самотність у натовпі розриває серце, яким би кам`яним воно не здавалося..
У Тебе кожен вірш особливий! Навіть якщо він тобі здається "недочесаним", не варто порушувати його "непричесаного" шарму)))

 18.04.2019 10:02  Каранда Галина => © 

Чудово.
Для мене натовп - це щось на зразок стихійного лиха.
Цікаво, що автоматичне посилання з цього вірша веде у вірш з назвою "божевільня". Десь так я і сприймаю лемент натовпу...

 18.04.2019 01:35  Панін Олександр Мико... => © 

Коли у натовпі
відшукується Кохання,
Натовп щезає.
Дуже поетично.

 17.04.2019 22:46  Тетяна Белімова => © 

Прочитала півгодини тому на ФБ і досі під враженням. От буває таке, що раптом невисловлене набуває вербальної форми ❤️❤️❤️ Саме той випадок!
Дякую❤️