Пташиний лемент, бешкет зграй і фар
Пташиний лемент, бешкет зграй і фар,
Це вир чи вирва, як з якого боку
Дивитися у вихор чи то пар,
Чи одиноких, що неквапним кроком
Ідуть у натовп, і живуть в гурбі,
Щоб не ковтати тиші на узбіччі,
Адже завжди здавалося тобі,
Що одиноким в натовпі тепліше.
До гурту ніжно туляться квітки,
Дитинство й старість, розкіш і убогість
У різній мірі, тільки навпаки,
Й завжди, чомусь, болючіше для когось.
Мале й велике, грішне і святе,
Повз знаки і вітрини кольорові,
Біжить кудись, не знаючи про те,
Що в натовпі шукає лиш любові.
