Срібний Присмерк
Єтюд
У присмерку горять
жадань вогні неясні,
Незримі пелюстки
торкаються душі,
Солодкі тіні сну —
жорстокі і прекрасні...
У присмерку горять
жадань вогні неясні,
Лиш сполохи надій
живі і непогасні
І шепіт неземний:
“У мріях не гріши!”
У присмерку горять
жадань вогні неясні,
Незримі пелюстки
торкаються душі.
У порожнечі
місць нема
оазам,
Та безнадії я ніколи
не скорюсь,
Нізащо темним
не повірю
голосам,
Від заповітних мрій
Не відречусь.
