21.04.2019 22:10
Без обмежень
28 views
Rating 0 | 0 users
 © Гребінка Євген

Сонце та Хмари

Ось Сонечко зійшло, і світить нам, і гріє, 

І божий мир, як маківка, цвіте, 

На небі чистому ген Хмара бовваніє.

Та Хмара надулась і річ таку гуде:

«Що вже мені це сонце надоїло!

Чого воно так землю веселить?

Хоч я насуплюся, воно таки блищить.

Я полечу йому назустріч сміло, 

Я здужаю його собою затемнить». 

Дивлюсь — і Хмарами півнеба замостило,  

На Сонечко мов ніччю налягло.

А Сонце вище підплило.

І Хмари ті позолотило.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Євген Гребінка

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо