23.04.2019 20:27
Без обмежень
18 views
Rating 5 | 1 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Весняна ніч

Вечірня зірка гонить спати день, 

Вечірнє сонце від очей сховалось, 

Усе тепло розсипало з кишень

І втомлене, вже спатоньки вкладалось.


Лиш де-не-де колисочка скрипить

І колискова де-не-де лунає.

Дитя дрімає, бабця стара спить, 

Вночі й земля свята відпочиває.


Під місяцем, під кронами дерев

Дві тіні, дві душі ховаються неначе.

Взаємні почуття не визнають перерв, 

Чекають зустрічі весь день вони терпляче.


Бо ніч… І темрява… Оголені чуття, 

Тремтлива пристрасть, ніжність, очі в очі, 

Цілунки трепетні до самозабуття, 

І довга розплелась коса дівоча.


А хто за свідка? Соловей в саду

І гілки яблуні, що до плеча схилились.

І зорі, що моргали на біду, 

І роси вранішні, що на траві сріблились.


Бо ніч… І темрява… І тиша навкруги, 

Бо після дня пора і відпочить…

Відпочивають селянин й плуги, 

Лиш молодість в весняну ніч не спить.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Село на Пасху / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Торкнутись неба... / Вірш | Добродій Ольга Іванівна».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 23.04.2019 20:57  КАЛЛИСТРАТ => © 

+++ !!! 

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо