Злива
Етюд
По даху бьють
краплини дощові,
У кожній — серця
трепетне відлуння,
Не кориться романтика
абсурдові,
По даху бьють
краплини дощові,
І фарби розпливаються
акрилові,
Тужавіє розслаблене
бездум`я...
По даху бьють
краплини дощові,
У кожній — серця
трепетне відлуння...
У дощика так хочеться
спитати:
Де серце, де душа
і де застигла кров?
Молитися потрібно,
відшукати
Приховане
Кохання
і Любов.
