26.04.2019 18:03
for all
23 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Двірний Сергій

Головне

У поезії головне не рима, 

не ритм, і, навіть, не слова, 

головне - відкриті настіж вікна й двері, 

і протяг, що смисл наскрізь продува.

Надимає груди мов фіранки, 

поривом голос вгору підніма, 

душею вихрить образів гірлянди, 

возносить в небо… то жбурля до дна.

Поезія жива лиш розмаїттям версій, 

того, що є, - бува чи не бува, -

розкута, пустотлива та натхненна, 

все нескінченна гра – не добра і не зла.

Слова ж і рими не важливі, 

і, навіть, ритм – всього лиш молотьба, 

не серця - шиб і полотна об рами, 

уловленого вітру стоголоса шалина.

Так, поет – людина зловленого вітру, 

кому не важить тіло, розум чи душа, 

лиш полотно землі, блакитна шиба неба, 

і протяг, навзаєм, з буття у небуття…

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 26.04.2019 20:43  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

Дякую! 

 26.04.2019 20:43  © ... => Каранда Галина 

Дякую! 

 26.04.2019 20:42  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую! 

 26.04.2019 19:07  Світлана Рачинська => © 

До Ваших віршів коментарі або з натхненням писати, або помовчати і насолодитись. Сьогодні друге, дякую! З поверненням! 

 26.04.2019 18:59  Каранда Галина => © 

Згодна... 

 26.04.2019 18:05  КАЛЛИСТРАТ => © 

+++ !!! Класс )))