11.05.2019 16:26
Без обмежень
36 views
Rating 5 | 1 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Крила...

Я колись мала білі крила

Не пам’ятаю, коли… але точно мала…

В них була титанічна сила, 

Що до неба мене підіймала.


Я тоді летіла над світом, 

Всі простори мені відкривались, 

Знаю точно: це було літо –

Коли крила мої обірвались…


Я тепер, як усі, ходжу пішки.

І зізнатись не можу нікому, 

Що сумую за ними ще трішки, 

Гладжу їх, як приходжу додому.


А недавно…(вже й сором сказати), 

Я приміряла крила знову…

Яке ж щастя – знов вчитись літати!!!

Найдорожчу вдягнути обнову!!!


І відтоді я – птаха щаслива, 

Нехай спробує хто спіймає!!!

Я ж бо маю на плечах крила, 

Як втомлюся ходити – літаю!!!




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо