06.03.2014 14:19
18+
580
    
  5 | 5  
 © Олена Вишневська

Сузір`я галактики

Сузір`я галактики

Сузір’я моєї галактики

На віддалі сонця тримаєш:

З архівів минулої практики

Пожовклі листки вириваєш…

Ховаєш?


До слів, що залишені осторонь,

Підказки в мовчанні шукаю.

Не ріж по живому! В душі вогонь - 

Біль розум доводить до краю!

Згораю…


Ділити півсвіту між зорями

Немає такої потреби…

Та сни знову видались хворими,

Аж серце стискало між ребер

За  тебе…


Приймати так поспіхом рішення

За мене хіба ж я просила?!

Хто ти? Яке право мав різати,

Нам долею зіткані крила?

Зносились?..


В сузір’ї твоєї галактики

Для мене вже знищено ролі.

Тепер, коли небо все в клаптики,

Запитую після двобою:

То ж хто я? 



06 березня 2014 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.03.2014 13:35  Світлана Рачинська => © 

Чудовий твір, бе зайвих слів, Оленко!
Проглядається сум і якась космічна приреченність... Дуже цікаво!

 07.03.2014 10:44  Деркач Олександр => © 

Не знаючи тактики
у двобої з капризами -
небо у клаптики,
крила підрізані,
ролі забуті -
хто ти і де?
Зате як в дебюті
кохання прийде -
і знову до люті,
і знов молоде)))

 07.03.2014 09:08  Тетяна Белімова => © 

Дуже-дуже... страшно читати і переживати такі речі. Хай у твоєї ЛГ все буде добре!

 06.03.2014 17:28  Оля Стасюк 

Дивне враження: оцей коротенький рядочок вкінці кожної строфи створює певну завершеність, довершеність, чарівність....

 06.03.2014 16:36  Тетяна Чорновіл => © 

Майстерна форма, щирі й зболені почуття...
Ставлю "чудово". Та який же це любовний вірш??? Щось там ріжеться, хворіє, стискається між ребер, виривається, знищується...
Моє Вам співчуття... ((

 06.03.2014 16:07  Невідомський Міха 

цікавий вірш

 06.03.2014 14:05  Мальва СВІТАНКОВА 

люблю таке ....))