25.05.2019 09:06
Без обмежень
28 views
Rating 5 | 1 users
 © Костенюк

Поклик



З невідомих причин

ми готові завжди –

невідомо за чим,

невідомо куди.


Все добро, що було,

у житті не скопить.

Тільки вітер в чоло,

тільки цокіт копит.


Тільки стукіт коліс

за вагонним вікном,

як було це колись

чорно-білим кіном.


Недосяжних надій

кличе зоряний квест –

все покинути і

все почати ще десь.


І встаємо на «три»

серед буднів та чвар,

біжимо до вітрил,

що поставив корсар


і стаємо вітрами,

лишивши жалі

на покинутій нами

далекій землі.


Хоч у нас все, як слід,

та на кпини всьому̀

серце кличе в політ,

невідомо чому…

25.05.2019р.


Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 25.05.2019 18:19  Панін Олександр Мико... => © 

Поклик - явище суворе,
Спокій він краде нараз,
Через море і за гори
Невблаганно кличе нас. 

Публікації автора Костенюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо