Очікування неминучого
- Хто там зіркою чиркнув в
червленому небі?
Місяць, і той...
Зблід і тане.
Над містом знову і знову
виляск і гуркіт надзвукового...
Під стогін будильника брат прокидається,
щоб заробити племінничці нашій
на корнфлекс..
Запах свіжого хліба...
Та кави...
Десь кіт, як дитинка, заплакав...
Здригнувшись від гуркоту
баків сміттєвих...
Ми сплелися в одне...
Тиша...
...І мир.
Хто там зіркою чиркнув по зблідлому небі?
Харків віртуальний, 2005
