Стара
Хмарою пір`я лелеки
до лави моєї
стара наближалася...
Що це –
берет,
макінтош,
ридикюль...
Рогові окуляри?!
Ось, підійшла і, от, якось отак,
нахилившись до мене,
...суворо:
- Не зайнято? –
сіла, зігнувшись,
знесилена...
Потім,
здригаючись,
тикала, тикала пальцями в небо...
Раптом, захекавшись,
трохи не впала
...і,
до плеча прискіпившися,
забурмотіла...
Щось там вона бурмотіла...
Про що?
Ні про що?!
І про все...
І
...час від часу,
волала,
що
вже...
- Зажилася!!!
Потім, ущухнула...
Ось,
схаменулася,
стиснувшись в грудку хрустку...
Драну панчоху прикрила
долонею...
Після...
Ледь чутно.
- Підіть вже..
Підіть...
Перепрошую...
Геть!
Харків віртуальний, 2005
