13.06.2019 16:34
Без обмежень
28 views
Rating 4 | 2 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Літо

Розсипалися зорі ромашкОві

На килимі нескошених лугів.

І маки, як жаринки пурпурові, 

Пливуть до волошкових берегів.


Вдягла зозуля сині черевички, 

Рахує роки співом у гаю…

Дарує клен сережки для вербички, 

Сміється літо в рідному краю.


Блаженна мить – у полудневу спеку

Спіймати поглядом небачену красу, 

Помити ноги в річці, як лелека, 

Зібрати щастя – а чи донесу?!




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 17.06.2019 22:59  Каранда Галина => © 
 17.06.2019 22:58  © ... => Каранда Галина 

Оооо. Відчувається гострота розуму. Поважаю 

 17.06.2019 22:27  Каранда Галина => © 

Ні, звиняйте. Своє щастя, як і свій хрест, несе кожен сам. 

 17.06.2019 19:39  © ... => Каранда Галина 

Як втомлюся, Ви ж мені допоможете?

 14.06.2019 20:05  Каранда Галина => © 

Донесете!)
Класно! 

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо