Що ж розлетілись хто куди – пора!
Що ж розлетілись хто куди – пора!
Щасти вам, любі! А ніхто не знає,
Що вас чекає десь, в далекім краї…
За ваші парти сяде дітвора…
І хтось з малих дівчаток та хлоп`ят
Допише те, що ви не дописали.
А вам саме життя поставить бали –
У віртуальний тільки атестат.
Всього для вас відкриється сповна :
Спокус безмежність, радощі, тривоги.
Вертайтесь завжди в інший край дороги :
Доріг багато, в рідний край – одна!
Зустрінемось і пам`ять нашу втішимо!
Побачать вас школярики малі.
Чомусь здаються ваші вчителі,
Чи й справді є для них уже старішими…
Літа зростають швидко у вазі…
Хай будуть ваші мрії не примарними,
А долі тільки вдалими і гарними!
Терпіння вам, терпіння сто разів!
© Оксана Осовська
