01.05.2019 18:43
for all
21 views
rating 5 | 3 users
 © Оксана Осовська

Памяті моєї бабусі Марії Василівни

-

-

Весна… а вітер обриває цвіт, 

Шматує серце, сповнює відчаєм :

Бабуся не виходить до воріт, 

Ріднесенька мене не зустрічає.

Шершаві ручки, вічні мозолі –

Де мій притулок, оберіг дитячий?

Як смакувались Ваші киселі!

Пашіли пиріжечки на столі, 

І борщик на плиті чекав гарячий!

Любили сісти Ви коло вікна –

Читали і онуків виглядали.

Бабуся наша все на світі зна –

Ми так пишались! І порад питали.

На долю Вашу холодів і зим

Ой, випало багато! Тільки ясним

Ви Сонечком були, Ви гріли дім!

Та, раптом тихо, непомітно згасли…

Як стане милою без Вас планета?

Чи так до кого в світі пригорнуся?

Всміхається рідненька лиш з портрета –

Бабусенька, бабунечка, бабуся…


© Оксана Осовська


Оксана Осовська цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора