"Ти скидаєш свою стару оболонку..."
з рубрики / циклу «Ліричне»
Ти скидаєш свою стару оболонку –
І на світ народжується нове створіння…
Юне і мудре водночас.
Воно спершу не розуміє, що сталося:
Ворушиться на сонечку,
Розправляючи крильця…
Далі – пурх! – і летить.
Бачить гори, доли, річки, ліси…
Милується краєвидами… Радіє… Страждає.
Все змінилося, усе не так, як раніше!
СВОБОДА трансформує ці страждання у ПОЛІТ.
Енергія породжує СИНЕРГІЮ,
Взаємодію зі СВІТОМ,
Який любить своє Творіння
Ще дужче.
Це – ПЕРЕМОГА,
Яку отримує
БУТТЯ
Над бездушною
Матерією.