Банкрут
повинно збагачувати, а не розоряти.
Олександр Дюма
Для виплати своїх боргів
у мене, пращурами дана,
в кутку стоїть стара катана,
яку я вчора наточив.
Збагнув я, що боржник усім,
а коштів – лиш до половини…
Випадок той, коли ти винен,
але нема віддати чим.
Найперше – винен я батькам
за їхні фантастичні ночі,
за те, що так були охочі,
щоб я на світ з`явився сам.
По-друге винен я землі
за те, що відшукалось місце
мені малому у колисці,
за мої радощі й жалі.
По-третє винен я любов
тій, хто завжди мене чекала,
хто мені руку подавала,
щоб я підводився і йшов.
Та що там далі по боргам?
Є по-четверте і по-п`яте…
Так можна довго рахувати –
всього все рі̀вно не віддам.
Під розрахунок для боргів
(що й віддавати я не стану)
мій батько залишив катану
мені, для наших ворогів.
За все лише одним життям
я маю змогу заплатити.
Я винен багатьом на світі.
Це, враже мій, собі затям!
06.07.2019р.
